Близько 53,3% громадян України спілкуються в побуті українською мовою, натомість російською спілкуються 44,5%. Такі дані отримав Центр Разумкова у результаті проведеного з 10 до 17 серпня опитування громадської думки.

Як зазначив на прес-конференції у вівторок у Києві голова соціологічної служби центру Андрій Биченко, за останні 11 років в Україні розширилося вживання української мови як у сферах народного господарства, так і на побутовому рівні. За його словами, з 2004 року спостерігається тенденція збільшення кількості громадян, які переходять в побуті на державну мову.

Водночас соціолог зазначив, що існують серйозні регіональні відмінності в цьому питанні. У центральних і західних областях переважає українська мова, а в східних і південних - російська. У Києві показники приблизно однакові, проте трохи більше людей вдома спілкуються російською мовою. Крім того, цікавими є дані із Дніпропетровської області, де кількість громадян, які розмовляють українською та російською мовою, також приблизно однакова: у Дніпропетровську і великих містах переважно розмовляють російською мовою, а в селах і невеликих містах - українською.

А. Биченко не вважає, що в Україні якимось насильницьким чином впроваджується українська мова. "Незважаючи на те, що кількість людей, які розмовляють українською, зростає, кількість тих, хто вважає її рідною мовою, все одно є меншою порівняно з цією цифрою", - сказав він. За даними соцопитування, таких громадян в Україні 62%.

Соціолог також звернув увагу на те, що кількість тих, хто розмовляє українською мовою в громадських місцях є меншою, порівняно з кількістю українців, що розмовляють рідною мовою у побуті, і становить 49,2%, а російською - 48,7%.

Експерт пояснює це тим, що в громадських місцях і в транспорті на громадян України може чинитися певний підсвідомий тиск, а також це певна данина традиції, коли україномовна людина на вулиці спілкується російською мовою.

Крім цього, згідно з даними опитування, 31,8% громадян України пишаються українською мовою. 56,6% громадян України вважають, що кожен громадянин України має обов'язково знати українську мову, 38,2% так не вважають.

У свою чергу директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко зазначив, що за 20 років незалежності з українською мовою і в українській мові не відбулося жодних радикальних змін.

За його словами, за ці роки розширилося поле функціонування української мови, присутність у тих сферах, де її раніше не використовували, розширився словниковий запас і термінологія.

П. Гриценко звернув увагу на те, що збільшилася кількість доступних текстів українською мовою, зокрема збільшилася кількість видань письменників і поетів "розстріляного відродження" (визначення літератури і мистецтва покоління 20-х - початку 30-х рр.. XX століття в Україні, учасники якого створили високохудожні твори в літературі, живописі, музиці, театрі, і яке було знищене під час сталінських репресій), літератури української діаспори.

Експерт наголосив, що за роки незалежності вже виросло україномовне покоління, і ніяка політична кон'юнктура не зможе нівелювати статус української мови як державної та як одного з факторів державної розбудови в Україні.

Джерело: Iнтерфакс-Україна