Відповіді

• 2001.05.15 | miner

  Re: ДОКУМЕНТ 1

  Голові Комісії
  з вивчення проекту нової редакції
  українського правопису,
  віце-президентові НАН України,
  академікові НАН України
  п. І. КУРАСУ
  На № 6/4 від 29.05.2000
  Копія - Національній правописній комісії України
  
  
  
  
  Вельмишановний Пане Курас,
  
  Вашого листа №6/4 від 29 травня 2000 р. (далі - Лист) стосовно проекту нової редакції українського правопису (ПРОЄКТ НАЙНОВІШОЇ РЕДАКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ, Київ, Наукова думка, 1999, 340 с., далі - Проєкт) обговорено на засіданні Київського осередку Українського термінологічного товариства. Нижче подано результати обговорення за пунктами, поданими у Вашому листі.
  
  1. Виклад п.1 Листа розбігається з текстом п.2 § 3 Проєкту. У викладі Проєкту зазначена пропозиція - слушна, оскільки цілком відповідає природі української мови.
  
  2. Виклад п.2 Листа розбігається з текстом п.1 § 69 Проєкту. На думку учасників обговорення, цей пункт Проєкту слід схвалити. До переліку прикладів варто додати низку слів, часто вживаних у науковій мові. Пропозиції щодо детальнішого викладу цього пункту надіслано до Національної правописної комісії.
  
  3. Виклад п.3 Листа розбігається з текстом п.2 § 72 Проєкту. У викладі Проєкту цей пункт визнано прийнятним.
  
  4. Виклад п.4 Листа розбігається з текстом п.3 § 101 Проєкту. Зазначені в Листі слова, на думку учасників обговорення, не можна вважати традиційними для української мови. Поширення "правила дев'ятки" на правопис власних назв із зазначенням винятків, що випливають із п.1 цього ж параграфа, сприятиме унормуванню правопису слів чужомовного походження та усуне численні суперечності, наявні в чинному Правописі.
  
  5. Виклад п.5 Листа розбігається з текстом пп.1б) і 1г) § 101 Проєкту. Якщо виходити з тексту Проєкту, пропозиція - цілком прийнятна, вона знімає суперечності між написанням, наприклад, слів матерія і матеріал (матеріальний), потенція і потенціал (потенціальний), артерія і артеріальний, варіювати і варіація тощо. Однак слід завважити, що виклад зазначених пунктів можна покращити, вилучивши слова в кінці слів у першому рядку п. 1г).
  
  6. Виклад п.6 Листа розбігається з текстом § 106 Проєкту. Подані в цьому параграфі правила вживання апострофа цілком відповідають структурі української мови, а порушування цих правил її руйнує.
  
  7. Виклад п.7 Листа розбігається з текстом п.6 § 111 Проєкту. Зокрема, в тексті Проєкту слово радіо подане як невідмінюване. Щодо решти слів середнього роду на -о, що їх запропоновано відмінювати - ця пропозиція лише відбиває природній лад мови і тенденцію, що побутує в живому усному мовленні попри рекомендації чинної редакції Правопису. Цю тенденцію треба зробити нормою.
  
  8. Виклад п.8 Листа дуже відмінне від тексту § 95. 96 Проєкту і може спричинити незрозуміння суті запропонованих правил у читача, який не бачив первісного тексту. Вважаємо, що пропозиції цих параграфів, в основному, правильні. Пропозиції щодо деяких уточнень, які, на думку учасників обговорення, варто внести до тексту, надіслано до Правописної комісії.
  
  9. Виклад п.9 Листа не просто розбігається з текстом § 109 Проєкту, а й подає деякі запропоновані у цьому параграфі випадки написання слів "з точністю до навпаки".Наприклад, у тексті Проєкту словосполука ноу-хау фігурує серед винятків, на які правило передавання дифтонга au через ав не поширюється. Вважаємо, що запропоноване правило - прийнятне, воно усуває численні суперечності у написанні слів зі складниками однакового походження, наявні в чинній редакції Правопису (автор, автомат, автомобіль, але аутотренінг, аутизм, аутотомія (автотомія). Характерно, що останнє з наведених слів, як і деякі інші, навіть у словниках подано у двох варіантах написання (див., наприклад, Словник іншомовних слів, Київ,УРЕ, 1985).
  
  10. Виклад п.10 Листа розбігається з текстом § 15 Проєкту, в якому подано цілком правильні правила передавання на письмі відповідного звука, наявного в українській мові. Виклад цього параграфа Проєкту учасники обговорення вважають правильним.
  
  11. Виклад п.11 Листа не лише розбігається з п.1 § 99 Проєкту, а й подає серед прикладів, у яких знято подвоєння, слово ванна, хоча Проєкт стверджує супротивне. У викладі Проєкту цей пункт вважаємо прийнятним.
  
  12. Виклад п.12 Листа не просто розбігається з текстом п.3 § 99 Проєкту, а тлумачить його зміст навпаки. Сподіваємося, ця помилка укладачів листа не спричинить надто прикрого непорозуміння.
  
  13. Виклад п.13 Листа неправильно передає зміст § 100 Проєкту. У викладі Проєкту цей параграф - прийнятний.
  
  14. Виклад п.14 Листа розбігається з текстом § 97 Проєкту, хоча й приблизно правильно передає його зміст. На нашу думку, наведені у пункті б) цього параграфа приклади слід додати до пункту а) і не вводити паралельного написання (хіба що протягом чітко визначеного перехідного періоду).
  
  15. Виклад п.15 Листа розбігається з текстом Примітки 2 до § 56 Проєкту і витлумачує текст пропозиції цілком неправильно. Імперативної пропозиції, наведеної в п.15 Листа, у тексті Проєкту немає.
  
  16. Виклад п.16 Листа розбігається з текстом § 29 е) Проєкту. У викладі Проєкту пропозицію вважаємо цілком слушною, вона дасть змогу усунути численні суперечності у написанні слів зі значенням половини.
  
  17. Виклад п.17 Листа також розбігається з текстом § 114 Проєкту і спотворює його зміст. Шкода, що в цьому пункті Проєкт дає певні підстави для подібної екстраполяції.
  
  
  
  Голова Київського осередку
  Українського термінологічного товариства
  професор, докт. філол. наук Т. Кияк

• 2001.05.16 | miner

  ДОКУМЕНТ 2

  ПРО НЕНАУКОВУ ДИСКУСІЮ НАВКОЛО НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ
  
  
  Написати цю статтю нас спонукала дискусія навколо правописних проблем у пресі, на радіо, телебаченні та в інтернеті.
  Нам давно доводиться займатися правописними питаннями, що постають у зв'язку з унормовуванням природничої термінології та укладанням термінологічних словників. Працюючи з великими масивами термінів та нетермінологічної лексики, використовуваної в науковій мові, ми добре бачили вади чинного Правопису та недостатню розробленість розділу, пов'язаного з написанням слів іншомовного походження, що є надзвичайно важливим для термінознавства. Отримавши наприкінці 1999 року текст "НАЙНОВІШОЇ РЕДАКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ" (повний текст, а не приблизний переказ окремих пунктів), ми детально його опрацювали на кількох засіданнях робочого семінару Фізико-математично-астрономічної термінологічної комісії. Висловивши своє загалом позитивне ставлення до проекту (проєкту), ми подали свої зауваги та пропоновані поправки до Національної правописної комісії. Нам здавалося, що саме таким чином треба обговорювати це наукове питання, яке матиме важливі наслідки для дальшого розвитку нашої мови.
  Навесні 2000 року працівникам наукових і навчальних установ розіслано листа "Комісії з вивчення проекту нової редакції українського правопису" (!) під головуванням акад.І.Кураса з коротким "переліком нововведень", тобто викладом 17 найважливіших пунктів, до яких запропоновано внести зміни. Текста листа складено вкрай недбало. Жоден (!) із 17 пунктів текстуально не збігається з відповідним пунктом тексту найновішої редакції. Пункти сформульовано так, що необізнаний читач, який не бачив самого тексту, підсвідомо відчуває спротив до пропонованих змін. Робочий семінар нашої Комісії надіслав наш відгук до п.Кураса, зазначивши, що наша думка ґрунтується на тексті правопису, а не на його приблизному викладі. Таке обговорення хоч і викликало певний подив, але все ще не виходило за певні межі академічності.
  Засідання Національної комісії довелося чекати досить довго, а коли його дату нарешті призначили, почалося щось незрозуміле.
  Громадське обговорення правопису ведеться на вкрай низькому рівні. Вражає некомпетентність критиків та певність у тому, що можна критикувати проект, не читавши його. У пресі, на радіо, телебаченні та в інтернеті читаємо й чуємо відгуки, базовані на невідомо звідки взятій чи довільним чином витлумаченій інформації.
  Перш за все дивно, що найчастіше говориться про НОВИЙ український правопис. Це не так. У "Найновішій редакції" запропоновано лише виправити найгрубіші спотворення, внесені за час панування сумновідомої "теорії злиття мов" і повернутися до суто українських правописних норм, що правильно відбивають особливості структури й вимови києво-полтавського діалекту, що лежить в основі загальноукраїнської літературної мови.
  Водночас лунають твердження, що повернення до норм правопису 1928 року нав'язує нам особливості галицької та діаспорної вимови - але ж нагадаймо, що цей правопис має назву ХАРКІВСЬКОГО саме тому, що укладали й приймали його фахівці з усієї України. Комісія Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові погодилася прийняти цей правопис саме заради збереження єдності української літературної мови, попри численні зауваги галицьких фахівців. Те, що називають "діяспорним" правописом, насправді є спрощеною версією Харківського правопису, наближеною до нині чинної редакції.
  Обговорюють переважно кілька маловажливих проблем, які чомусь впали в око тим чи тим коментаторам. Найбільше галасу чуємо навколо слів "етер" (яке підхопили працівники електронних ЗМІ, особливо, чомусь, цим переймаються російськомовні журналісти) та "маратон". Дивно, чому, наполягаючи на словах "ефір" та "марафон", критики цього пункту не вимагають, щоб ми писали "феатр" замість театр? Чому їх не дивує, що від того самого грецького кореня "ритмос" у нас походять риТм та ариФметика, алгориТм та логариФм?
  Більшість критиків чомусь наполягають на тому, що пропоновані зміни заплутують мовців і ускладнюють вивчання української мови. Аж ніяк! Пропоновані зміни спрямовані саме на спрощення норм правопису, на подолання розбіжностей у написанні подібних конструкцій (за чинним правописом, наприклад, мусимо писати півогірка, пів'яблука, пів-Європи). Закінчення и в родовому відмінку однини іменників жіночого роду, що закінчуються на -сть, та середнього роду із суфіксом -ен допоможе відрізняти родовий відмінок від давального. Відмінювання запозичених слів середнього роду із закінченням на о об'єднує запозичені слова зі словами українського походження, дозволить не сушити собі голову над тим, чи слово запозичене (зокрема так давно, що вже сприймається як власне українське), чи ні; чому пальтА, але у метрО, ядрА, але нейтринО (це вузькофаховий приклад, але ж природознавці теж прагнуть унормування фахової мови). Введення літери Ґ у написанні чужомовних прізвищ дозволить, нарешті, правильно передавати всесвітньовідомі прізвища, які українська мова цілком здатна не спотворювати, наприклад, Геґель, Гайзенберґ, Ґете, Гайне, Гайдеґ(ґ)ер тощо.
  Вважаємо, що обговорення "НАЙНОВІШОЇ РЕДАКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ" має явно тенденційний характер і аж ніяк не сприяє справді науковому, виваженому розгляду цього вкрай важливого питання. Правописний хаос, що нині панує у різноманітних виданнях, які користуються різними редакціями правопису, наявність у книгарнях одночасно кількох правописних словників, що суперечать один одному (і чинній редакції правопису), можуть призвести до цілковитої неграмотності українців. Сподіваємося, що Національна правописна комісія на своєму засіданні спокійно розгляне запропонований проєкт та поправки до нього, що є результатом фахового аналізу, а не емоційного сплеску, і нарешті прийме український правопис, якого так давно чекають всі небайдужі до долі української мови, зокрема ми, укладачі фахових словників.
  
  
  Олексій СИТЕНКО
  Академік НАН України
  Директор Інституту теоретичної фізики ім М.Боголюбова
  Голова Фізико-математично-астрономічної термінологічної комісії
  Головний редактор "Українського фізичного журналу"
  
  Ольга КОЧЕРГА
  Кандидат фіз.-мат наук
  Керівник робочого семінару
  Фізико-математично-астрономічної термінологічної комісії
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2001.05.17 | Ihor

    Treba vybraty facty podani v cij statti, ta dobavyty jih v bazu