МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Тисячолітня війна міста з селом.

05/20/2001 | Мартинюк
Тисячолітня війна міста з селом.

Виглядає що за теперішнім, якимось невизначено-непевним мовно-національним протиріччям в Україні ховається насправді старий конфлікт між містом та оточенням ( полісом та ойкуменою).

Місто в Україні за невеликим часовими та територіальним винятками є як правилом місцем домінуванням людей прийшлих (колоністів у грецькому розумінні цього слова) та навколишніх "скіфів". Після чуми 14 століття на заході України міста стали вотчиною населення, яке прийшло із Європи - поляків, німців, євреїв, на сході ( трохи пізніше) міста стали форпостами російського впливу. Після Петра 1 східні міста України почали розвиватися як анклави змішаного російсько - європейського типу, який по суті також був чужим до навколишнього сільського поселення.

Правду кажучи що такий конфліктний тип взаємин між містом і селом був характерний і для самої Росії, ні Петербург ні навіть Москва не могли похвалитися гармонією стосунків з навколишніми територіями.
Однак там місто отримувало швидку перемогу внаслідок слабості тамтешнього села.

Дослідники які вивчають характеристики міського поселення ( навіть той же Вебер) вказують на чудернацький феномен - кількість населення яке потрібне аби поселення з села стало містом неухильно збільшується при русі із Заходу на Схід.
Якщо в Ірландії, Італії чи Франції у "місті" може жити лише кількадесят сімей ( але вже буде бруківка, крамниці, пекарні та інші атрибути міського життя), то чим далі на Схід, тим більшою є гранична кількість жителів, яка переводить поселення із рангу великого села у ранг містечка.
Ми бачимо на Сході та півдні України багатокілометрові села, без ніяких ознак міста ані зовнішніх, ані внутрішніх. А в Китаї таке мегасело може налічувати десятки тисяч жителів.

Питання не в тому що краще - нація "сілького" типу чи нація "міського" типу ( наприклад фінни , китайці і навіть американці є типовими "селюхами").
Проблема полягає у конфлікті, який викликаний спробою одночасного, і на одній території, співіснувати спільнот "міського" і "сілького" типу.

Це прекрасно видно при підльоті до будь якого совківського і зокрема українського міста - на межі міста і околиць спостерігається щось на манір фронтової лінії -хаотичне накопичення трущобоподібних хат, складів, смітників, городів і такого подібного. Ця зона хаосу розділяє два типи цивілізації - сільської і міської, і безперечно свідчить про серйозний перманентний конфлікт між ним .
Нічого подібно не побачиш вже у Чехії ( а в Словакії трошки як у "нас"). В Чехії і далі в Європі поля, ліси та луки безпроблемно і гармонійно входять у саме місто, особливо якщо воно невелике. "Міщани" без всякої шкоди для своєї гордості обробляють навколишні поля ( при чому по міському - механізовано, організовано і коротше "індустріально").

Особливістю нашого вітчизняного "конфлікту цивілізацій" є зокрема мовний поділ . Зміна мови свідомо чи несвідомо сприймається як зміна статусу ( сільський - міський), зміна способу мислення, а значить як загроза втрати своєї ідентичності і з нею реальної чи мнимої життєвої переваги .

Одним із проявів конфлікту є постійна навала села на місто, яке останнє відбиває успішною "обороною" чи "контратаками". Часом це загострюється до рівня смертельного протистояння - Коліївщина, громадянська війна, голодомор, і так далі. Часом це порівняно "мирна" експансія села у місто , чи у зворотньому керунку (колективізація).

Із найбільших "вторгненнь" у місто слід напевно відмітити масове примусове вигнання із сіл (а значить переселення у міста) сільських євреїв у 19 столітті. Цей, не зовсім зрозумілий, захід царського уряду породив прошарок невдоволених міських євреїв -пролетарів, які у свою чергу стали вдячною поживою для російського марксизму.

Наступною значною хвилєю , яка затопила міста України, було масове переселення у міста вже українських селян , яке відбувалося у першій половині 20 століття. Результатом цього стала перша "насильницька українізація" 1927-30 років, яка закінчилася сумновідомим розстрільним "відкатом". Ще одною хвилею сілької експансії відзначилися 50-60 роки. Результат цього - відоме "відродження" і відомі брежнєвські репресії 70 років, програма русифікації шкільництва і таке подібне.

Можливо я надто заангажований, але виглядає що місто (особливо протягом останнього століття) вистоювало лише завдяки більшій жорстокості своїх котнр-заходів, тобто приборкувала чергові хвилі україномовної експансії завдяки добре і вчасно організованому терору і насильству.

Другий висновок, полягає в тому що причина цього ховається не в зовнішніх чинниках, а вчинниках внутрішніх. Особливістю "українського" міста є готовність і віртуозне вміння опиратися на "закордонні" чинники у своїй боротьбі проти "села". Не було б росіян, то українське місто розмовляло б мовою польською, турецькою чи навіть німецькою ( наприклад ідишем ). Справа не в тому якою мовою розмовляти (тут українське місто щиро "інтернаціональне") - головне аби іншою мовою аніж "село".

Зараз місто, відбивши українофонську атаку 1988-1992 років ( завдяки приходу президента Кучми до речі) з острахом очікує нової хвилі вторгнення. Земельна реформа, фермеризація, впровадження сучасних сільськогосподарських технологій означає що більшість сільського населення незабаром буде змушена або переселятися або шукати працевлаштування у місті.

Колективна підсвідомість міста шукає виходу, продукує міфи, створює моральні штампи- виправдання для майбутнього силового вирішення цієї проблеми. Міфологеми "насильницька українізація", "націонал-фашисти" вражають своєю енергетикою при абсолютній відсутності реальних фактів та підтвердженнь цього. Місто хоче воювати.
Місто не вірить Заходу - він явно не бажає допомогти, хоча Місто демонструє готовність вивчати мову Заходу, себто англійську. Ще раніше Місто втратило довіру до української держави, яку воно було створило - ця держава ганебно капітулює перед Селом. Тому надія на Північний Схід - там Брат1, Брат2 та інші братани . Вони допоможуть, вони навчилися стріляти у Чечні... Село не пройде...

Відповіді

  • 2001.05.21 | Адвокат ...

    Браво !!!

    Відчував, що про це хтось напише. Сам хотів, та не сталося.

    Браво!!!

    Констатація просто блискуча.
  • 2001.05.21 | сергій

    В америці села майже немає.

    американські ПГТ то є місто а не село.
    Та сама бруківка і вся атрибутика міст там є.
    Фермери теж всі стали міськими.
    Село здохло. Нема села.
    Залишилися ПГТ та міста.
    В містах живуть чи працюють відсотків 70%.
    То все є мит, що тут селюки.
    Тут в сша ця казочка теж поширена.

    Достатньо подивитися на перепис населення чи демографічні цихри–
    Нюйорк(великий) 25 міліонів а ще є Чікаго, Лосанжелес, Санфранціско, Бостон, Атланта, Сієтла і так далі–
    а населення меньше 300міліонів.
    Деж ці селюки? Там де асхвальтові шляхи?
    Швидкі лінії зв'язку? Супермаркети?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.05.21 | Селюк

      Re: В америці села майже немає.

      залежить, що звати містом, що селом.
      Я теж в америці (NJ), але в селі. Тут хороші дороги, супермаркети та всі інші блага цивілізації. Тут навіть немає фермерів взагалі, але це -- село. Мені важко сказати в чому найбільша різниця, але її відчуваєш відразу.

      Села тут дуже багато.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.05.21 | Адвокат ...

        Це дуже важливо.

        Ви визначили дуже точно одну важливу річ: як відбувається розподіл "місто - село". Цей процес дуже короткоплинний. Віжко зрозуміти, чому ми називаємо "оце" -- "селом", а "оте" -- "містом".

        Якщо то не буде для Вас обтяжливо, може опишите, які думки та емоції Ви маєте, коли вічуваєте оту різницю.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.05.21 | Мартинюк

          Можливо це наявність повсякчасного "громадського контролю"

          Як і в українському селі, так і в американських заміських поселеннях відчувається повсякчасна присутність "всевидящого ока" громадськості, яке повільно але неухильно втискує вашу поведінку у певні рамки.
          Часто це доволі обтяжливо і неприємно, однак часом попри все слід визнати раціональність і доцільність такого спрямування. Один знайомий моїх знайомих , який переселився у Штати і купив будинок через це був змушений
          - почати бігати ранком
          - стати прихожанином місцевої церкви
          - бути "закладеним" сусідами, коли він після "обовязкової" пробіжки почав митися водою якою поливався його газон ( це "неетично" тому що вода для поливання газонів там подається за пільговими тарифами , набагато меншими аніж для води побутового користування.
      • 2001.05.21 | сергій

        Я чекав на подібне висловлювання–

        Пан Мартинюк визначив що є село–
        там де 19 століття не перейшло у 20е.
        Топто украінське село.

        Тут такого немає. Тут як уважно читати п. Мартинюка, скрізь місто.

        Але в системі координат тутешніх очевидно що Ви маєте рацію.

        Украіни це не стосуєтся, це інша планета, але я б визначив так–

        місто в сша це там, де можна їздити громадським транспортом і не утримувати авто.

        Як ваша думка?

        пс
        а далеко ви від сіті?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.05.21 | Chubynsky

          Re: Я чекав на подібне висловлювання–

          > місто в сша це там, де можна їздити громадським транспортом і не утримувати авто.

          Як я розумію, це залежить від того, скільки місцева влада виділяє на громадський транспорт і більше ні від чого.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.05.21 | сергій

            Влада виділяє це чомусь в Нюйорку, Санфранциско, Бостоні, Чікаго

            В інших містах то є проблемою без авта.

            Тут додається ще й відчуття ізольованості людей в автах. І відсутність пішоходів.

            Місто більш соціалізоване. Меньш індівідуалістичне.
            Влада виділяє стільки скільки хоче населення чи близько того.
            Мова про америку.
  • 2001.05.21 | Рoман ShaRP

    Re: Тисячолітня ... -- професійно, гарно, розумно, але НЕконстру

    Рoман ShaRP, 21-05-2001 12:12
    Історична ретроспектива НЕ звільняє від необхідності шось робити чи принаймі думати.

    Крім того, зігноровані протилежні тенденції -- селяни також вступали до міста НЕ як вояки. "Війна-війною", але встпаючи на територію з іншою мовою мусимо навчатися, аби нас розуміли.

    Натяки на "Братів" не зрозумілі. Як колишній працівник книжкового ринку Петрівка, я можу сказати. що попит на російське та написане російською -- є.
    Чи був би такий для української В МІСТІ я НЕ ЗНАЮ.

    Тобто, що хочу сказати. Ці умови ЯКОСЬ (не так важливо , як ) склалися. Що з ними робити?

    Для мене, двомовного, затвердити стандарт двомовності було б найлегше всього -- тобто, ти маєш довести, що знаєш обидві (бо живеш в УКРАЇНІ),а розмовляй -- якою хочеш , -- СВОБОДА.

    До того ж, правило це має діяти як щодо Сходу, так і щодо Заходу. Звісно , то навряд чи є реальним -- але не більше , аніж намагатися українізувати Схід при свідомому опорі з йог боку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.05.21 | Мартинюк

      А я пропоную демократію і верховенство права.

      Пропоную демократію і верховенство права.

      Не зовсім розумію як це стається , але там де існує ця демократія та верховенство права відсутній конфлікт між містом і селом. Вони співіснують майже безконфліктно ( як в Америці та Західній Європі). Мовні конфлікти правда бувають, однак вони врешті решт вирішуються без масовихї затрат патронів снарядів та іншої амуніції.

      Я пропоную демократію, виборність ключових функціонерів судової системи та суд присяжних.
      А мовні та інші питання пропоную відкласти до того часу, коли все це появиться.Якщо ми не будемо відволікатися це може статися досить скоро. В нинішніх умовах вирішити мовні і їм подібні делікатні проблеми абсолютно неможливо
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.05.21 | сергій

        Правильно. Несвоєчасне питання тре закрити.

        Пишіть украінською, розмовляйте украінською, поширюйте інформацію, книжки, компакти і ідеї.

        Хто хоче бути радікальніше– не відповідайте на російські дописи.
  • 2001.05.21 | Ihor

    Тому то я - Ігор - простий сільський парубок, пропоную використо

    От приїду я в село.
    Збереться родина.
    І буду я розповідати що діється в світі...
    Дійду до МАЙДАНУ.
    Почну сайт-ати та веб-кати.
    Лінк-ати та чат-кати.
    ......
    Охолонуть їхні очі.
    Подумають, якого то біса він випендрюється...
    ......
    Напервно що їхня розповідь про те як народилася теличка буде цікавішою для мене, ніж моя про МАЙДАН.
    Напевно що коли я ще раз підніму тему про майдан та брейнвере, розмову хтось переведе в інше русло.
    Напевно що для них інтерес до майдану закінчиться там де закінчується інтерес до математики у більшості учнів тоді коли вони без належного пояснення вперше бачуть задачу з "іксом".

    Питання?
    Чи ми будемо використовувати Майдан для того щоб рів між містом і селом збільшувався? чи зменшувався?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.05.21 | Адвокат ...

      Re: Тому то я - Ігор - простий сільський парубок, пропоную викор

      Стосовно згаслих очей. Зтикався я і з таким. Починаєш бува розповідати, а для слухача твоя мова -- що китайська...

      Але нічого, то не є проблемою,-- незнання термінольоґії. Раду цій ситуації дає терпіння ( вкотре переказувати ази computer science ) та добра воля описати людям, далеким від комп'ютерів, предмет зрозумвлою їм мовою, потроху вводячи назви нових термінів. Аби був час, а людям те -- цікаво!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.05.22 | Ihor

        То ви пропонуєте війну між містом та селом, припинити терплячіст

        - Чого це синку, ти називаєш ото лінком, якщо все що воно робить, то це дає тобі адресу іншого ... якто ти казав сайту?
        Чи там яка інша мудрість?
        ( примітка від автора: люди в селі коли задають такі запитання то це означає що про себе вони думають.
        - Але ж то мудрагели в тому місті живуть. Таке просте явище, англійським терміном називати. Та що свої слова позабували? )
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.05.22 | Сергій Кабуд

          Правильно. Лінк на сайт то є "вказівка на сторінку мережі"(–)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.05.22 | Ihor

            "вказівка на сторінку мережі" це одне з ТЛУМАЧЕНЬ - лінку на сай

            Всі існуючі англо-українські та англо-російські технічні словники є на мою думку тлумачними словниками. Вони пояснуюють про що іде мова коли англічани вживають свої терміни.

            Вище згадані словники немають влучних відповідників для англійських термінів, бо як я вже писав це дуже нелегка справа яка бере багато часу. Москва за цю справу ніколи не бралася бо російська мова починаючи від Петра Першого завжди послуговувалася запозиченнями.
            За Сталіна трохи боялися запозичень і тому вигадували ЕВМ, тощо. Ті складні і довгі назви є признаком того що російська інтелігенція не любила свою мову настільки щоб ввести простий однослівний термін.
            Українці почали робити свою термінологію в 60-х роках. Але ту справу зарубали кагебісти. Наприклад були слова як - комірка памяті.

            Тепер повернуся до тлумачень.
            Те що ви написали пане Сергію це на мою думку тлумачення.
            Бо сторінка мережі - це одне з тлумачень Сайту.
            Адже мережа - це не Web.
            Мережа це сітка тобто Net. Добавивши до мережі деякі пристрої ми отримаємо Інтернет.
            Інтернет це також не Web.
            Якщо до Інтернету ми добавимо ще деякі пристрої, протоколи то лише тоді отримаємо Web.
            Через те що сторінка не може бути на Інтернеті без вебівських протоколів - тому сторінка мережі звучить ОДНОЗНАЧНО і зрозуміло для всих про що іде мова.
            Питання в тому чи можна зробити тлумаченя вишуканішим та точнішим.
            Моя відповідь - можна, якщо розробити чітку терміноголію.
            Ми вже назбирали 5-7 пропозицій на слова лінк та сайт.
            The bottom line мого повідомлення є те що варто враховувати різницю між термінами та тлумаченням термінів.
      • 2001.05.22 | Горбань

        Тривога! 30 000 рахун-вейбінів сунуть на село!

        Пане Адвокат,
        Прошу, не заколисуйте нас у сесю загрозливу мить як тяжка зрада кується в міністерських стінах. Як стало доперва відомо, вже рихтуєся 30 000 ДИКИХ! (бо цілком не українізованих) рахунів для підступної окупації мирних сільських шкіл. І Брат-1 і Брат-2 і весь старший брат най ся сховає перед цією КРЕМІННОЮ акцією. Завтра всі будемо КАКАТИ і ЧЬОКАТИ від стольного града (матєрі гарадов рускіх) до найглухішого села. Що не звершили вєрки-смердючки, завершить "народна" освіта. Подейкують що "Квазар-мікро" вже сміло можна перейменувати на "Хазар-МАКРО" після того як всід за Під-тебеньками до акції спонсорування РУСКІХ РАЗРАБОЧЧІКАВ АБЄСПІЧЄНІЯ багатьмільйонними замовленнями (вартість інсталяційного пакета х 30 000 компутерів для сільських шкіл)підключилось відомство Кременя. От вам і буде все пояснено "зрозумілою мовою".
  • 2001.06.07 | Робін Гуд

    Десь я уже це чув...

    Не варто плутати чесність з дурістю.

    Це тіпа епіграфа.

    Тепер про постинг.

    З нього виходить, що укрмова безнадійно сільска і відстала і т.д.

    Але суть не в "місті" і "селі".

    Суть в "панах" і "посполитих" - саме так варто було б робити поділ.

    Престижную є мова пануючого прошарку.

    В цьому сенсі "папа" зробив цілком правильно, наново навчившись української. Цікаво, що на "плівках Мельниченко" він частіше користується укрмовою. Так що тут все правильно.

    І ще одне: ви не змусите "міщан" перейти на "сільську" мову. Але цілком їх зможете переконати перейти ні іншу "міську" мову.

    Треба створювати "міську"(претижну) укрмову - в усіх сенсах цього питання. Тоді й буде результат.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua