08/11/2001 | Горицвіт

Давно я намірявся викласти свій погляд на деякі питання, щодо яких виникають суперечки в основному через нерозуміння. Також можна розглядати цей текст як нашу відповідь їм, до чого мене підштовхнув Viewer у постингу “Таки да, считаю”, за що йому окрема подяка.

Отже.

1. Чи мають право українці розмовляти українською мовою?
Так, безумовно.

2. Чи мають право українці обговорювати проблеми функціонування своєї мови?
Так, мають.

3. Чому деяким людям таке обговорення не подобається?
Як правило, це люди російського походження і виховання. Вони ще з імперських часів звикли вважати себе вищими, а всі інші народи – нижчими, неповноцінними. Їм неприємно спостерігати, що “хохли” (чи “чурки”, і т.д.), яких раніше і людьми вважали з натяжкою, виявляється, мають свою мову, культуру, сміють розмовляти рідною мовою на вулиці і в аудиторіях.
Треба розуміти, що це природний процес, і з часом імперські звички окремих росіян зникнуть, якщо не будуть мати підтримки.

4. Чи має право людина розмовляти тією мовою, якою вона хоче?
Так, звісно. Якою мовою розмовляти в сім’ї, з друзями і знайомими, сам з собою – це безумовне людське право.

5. Чи є якась людина кращою чи гіршою залежно від мови, якою вона спілкується?
Ні. Як показує досвід, нема прямої залежності між мовою і моральними, інтелектуальними чи іншими якостями людей.

6. Чи має право державний чиновник розмовляти на службі тією мовою, якою хоче?
Ні. Службовець на державній службі повинен розмовляти і писати документи державною мовою, тобто українською. Таке правило діє в усіх країнах. Таке правило не порушує нічиїх прав: не хочеш – не йди на державну службу.

7. Чи не варто зробити державною мовою російську, адже нею розмовляє в Україні багато людей?
Ні, не варто.
По-перше, це ще питання, чи ті, хто вважає, що говорить російською, справді нею говорять. (Див., зокрема, грунтовну дискусію про суржик, яка пройшла на нашому форумі).
По-друге, більшість людей все-таки говорить українською (не суржиком навіть).
По-третє, державність української мови потрібна для її захисту.

8. Чому держава має захищати українську мову? І від кого?
Тривалий час Україна була в складі тоталітарної імперії. Тодішня держава придушувала людські права, в тому числі право користуватися рідною мовою. Серед безлічі страхів, які прищеплені українцям, - страх перед українською мовою. Я особисто знаю сім’ї, де спілкуються вдома і з друзями українською, а на вулиці – російською (точніше, на “Кієв Рашн”:) ). Я питаю: ”Чому?! Чому ти звертаєшся російською до цієї продавщиці, української тітки з Хотова, яка тут же з іншими продавщицями говорить чистісінькою українською?” – “Не знаю. Боюся з чужими людьми...”. Так от, щоб подолати страх українців перед своєю мовою, потрібна державна підтримка.

9. Чому цей страх ще досі тримається, на десятому році незалежності?
Тому що незалежність ще не повна. На керівних посадах в основному перебувають ті самі діячі, які за старого режиму нищили всі людські прояви, в тому числі національні. Багато високих чиновників принципово розмовляє виключно російською мовою. Багато державних чиновників відверто ненавидять і знищують все українське. Зокрема, в багатьох містах нема жодної української школи (були повідомлення про справжні війни, які ведуть батьки з чиновниками своєї номінально держави за право навчати своїх дітей рідною мовою). Таким чином, проблема відродження української мови тісно пов’язана з проблемою загальної демократизації в Україні.

10. Що робити росіянину, який на дух не переносить українців і їхньої мови?
Є чудовий вихід – емігрувати. Як пишуть мої друзі з Росії, квартири в Рязані дешевші, ніж у Києві. Поїзди ходять. Візи не треба. Тобто це справді реальний вихід.
----------------------------------------------------------

Не виключено, що якісь важливі питання я пропустив. Прошу коментувати і доповнювати.